Карибська експедиція 2018. Наша третя експедиція на Карибські острови. Про що я хочу вам розповісти … Я хочу розповісти, про вдачу, про віру в краще, про здійснення бажань. Те, що ми отримали, це неможливо купити або повторити … Тиждень до старту експедиції, прогноз дощі, дощі … Такий прогноз не радував. А з Кариб тільки звістки з дощами …
Прорвемось і полетіли на Кариби. І ви розумієте, наш позитивний настрій притягував сонце і розганяв дощі, ми сідаємо в автобус – дощ, виходимо з автобуса, щоб подивитися чудовий парк Джардін балата – сонце, сідаємо в автобус дощ, виходимо пообідати – сонце, з сонцем заїхали прикупили бочку рому на фабриці. Це були дива. І ось вже ми на катамаранах, в цей раз були великі катамарани дві Saba 50 і Lagoon 52s. Розмістилися, познайомилися, весело посиділи, в перший вечір вже було зрозуміло, які прекрасні колективи зібралися.
Так як погода не тішила, я запропонував піти відразу до баунті островів і не стояти на Санта Лючіі під дощем. Рішення прийнято і ми вже на другий день нашої яхтової частини були на о. Бекія. Зранку був невеличкий дощ, а потім сонце, пляжі, пальми, піноколада, лобстери, риба. О. Мюстік, нарешті роздивився цей острів краще, такий маленький, благородний, доглянутий, зі своїм аеропортом. Подивилися як живуть світові селебреті, відкрили місця з рибками і черепахами, нарешті, я теж побачив цей чарівний пляж Макароні Бей, він дійсно нереальний, колір моря на цьому пляжі переливається всіма можливими відтінками. Далі ми вирушили до перлини Карибського моря – Тобаго Кейс. На сонці Тобаго Кейс сяяв яскравими фарбами бірюзового моря і захоплював нас білосніжними пляжами. Увечері влаштували лобстер паті на пляжі, привітали іменинників з Днем Народження, весело посиділи. Вранці ми вирушили на безлюдний острів Петіт Тобак, де знімали один з епізодів Пірати Карибського моря.
Ближче до вечора, ми вирушили до о. Юніон. Відкрили для себе барчик-острів, куди можна дістатися лише на човні, тут ми насолодились приголомшливим заходом сонця з келихом місцевого пуншу, ох і пунш, звеселяючий)). О. Меро, з приголомшливою лагуною, довгим білим пляжем і прозорим морем. А далі – зворотній шлях додому. Знову о. Бекія з дуже смачною піноколадою, закриваємо візи і ось ранній вихід на Санта Лючію. Випадково зайшли в одну дуже яскраву бухту на о. Сент Вінсент, я і в минулий раз казав, що у цього острова є козирі в рукаві, але щоб настільки … Кам’янистий берег, порослий високими пальмами – дуже гарно. Тут можна поїхати подивитися водоспади – всі залишились в захваті. А далі ми поставили вітрила і вирушили до Санта Лючії, погода була відмінною, приємний вітер з Атлантики, невелика хвиля. У тиші і спокої, тільки шум моря за кормою і ми вже на півдорозі до Санта Лючіі. Як раптом, ми побачили зграю дельфінів, ми трохи повернули до них і зграя дельфінів виявилася навколо нас, я такого в житті ще не бачив, близько сотні величезних дельфінів вистрибували з води і супроводжували нас, це було щось. Хоча перед цим, ми з Мариною говорили, що якось давно дельфінів не зустрічали і було б добре їх побачити … Ось такі чудеса з нами трапилися. Санта Лючія нас зустріла зливою і розкішною, величезною веселкою навколо Пітонів . Далі Мартініка, відкрили дуже красиву бухту на підході до острова. Здали катамарани і вирушили в колоритний барчик на березі моря, де чекали нашого вечірнього рейсу. Ех, як би було б добре полетіти бізнес класом, говорили ми. І що ви думаєте, літак виявився порожнім і ми летіли через Атлантику розвалившись на 3-4 кріслах, не гірше за бізнес клас)) Ось така приємна подорож у нас вийшла. Зараз листуємося, призначаємо зустрічі, обмінюємося фотографіями і чекаємо нових зустрічей у нових пригодах. Обов’язково повторимо новий маршрут, він мені дуже сподобався.
